З власними іменами пов’язано чимало назв різних видів одягу, зброї, машин тощо.
Слово макінтош – пальто, плащ – виникло внаслідок перенесення назви водонепроникної тканини, поширеної в Англії та Франції, на сам виріб. У свою чергу, тканину почали так називати від імені людини, яка знайшла спосіб її виробництва, – шотландського хіміка Чарлза Макінтоша.
Толстовкою – від імені великого російського письменника Л. М. Толстого – називається блуза в складах. Письменник полюбляв блузи такого фасону.
З ім’ям великого англійського поета Байрона пов’язують назву сорочки з відкритим широким коміром – байронка.
Про французького кавалерійського генерала Галіфе, який по-звірячому розправився з паризькими комунарами в 1871 році, в історії не лишилося доброго слова. Тільки запам’яталися його жорстокість та назва військових штанів особливого крою – галіфе.

Своєрідно складається правописна доля термінів – слів іншомовного походження, зобов’язаних своєю появою власній назві. Частина з них від власної назви відрізняється тільки тим, що пишеться з малої літери. Це, наприклад, револьвер кольт, назва якого збігається з прізвищем його винахідника – американського зброяра XIX століття Семюела Кольта; апарат для просвічування і фотографування рентген – від прізвища німецького фізика Вільгельма-Конрада Рентгена; одиниця роботи електричного струму або енергії джоуль,назва якої утворена від прізвища англійця Джеймса-Прескотта Джоуля.

Отже, терміни, названі за прізвищем людини, пишуться з малої літери. Але коли такі терміни позначають одиниці вимірювання і подані скорочено, вони пишуться з великої літери: ампер позначається великою літерою А, ньютон – Н, назва паскаль передається за допомогою двох літер, з яких перша – велика: Па.
Є терміни, в яких, на відміну від власної назви, що в певній позиції має і, пишеться и. Прізвище німецького винахідника кінця XIX– початку XX століття Рудольфа Дізеля має в своєму складі і, а назва сконструйованого ним двигуна внутрішнього згоряння, що працює на рідкому паливі, пишеться з и – дизель, дизель-мотор.
Силует – площинне однотонне зображення людини або предмета, подібне до їхньої тіні. А пов’язане з цим словом власне ім’я – прізвище французького міністра фінансів при Людовіку XV – Сілует. На нього було зроблено карикатуру у вигляді тіньового профілю, і від цього пішла назва.
Те саме можна сказати про загальні назви, утворені від власних географічних. Графство в Англії зветься Йоркшір, а порода свиней – йоркширська. Жителька Тіролю – тіролька, а сорт яблук та капелюх певної форми мають назву тиролька.
Чому ж так виходить? Відомо, що «правило дев’ятки», яке полягає в тому, що після д, т, з, с, ц, ж, ч, ш та р перед приголосними пишеться и, а не і, поширюється не на всі іншомовні слова, а тільки на загальні назви. Тому у власних назвах – географічних, прізвищах пишеться і, а в утворених від них термінах – и.
Ще одна особливість термінів, утворених від власних назв – прізвищ або географічних найменувань, полягає в тому, що подвоєння приголосних у них не зберігається зовсім або зберігається частково. Одиниця електричної потужності – ват – походить від прізвища англійця Джеймса Уатта. Торрічеллі – прізвище італійського фізика – пишеться з двома р і двома л, а термін торічеллієва пустота узвичаєно писати тільки з одним подвоєнням.

Такі складні взаємини між власною назвою, пов’язаним з нею терміном і граматикою.
Звичайно, доля загальних назв, утворених від власних, не однакова. Життя деяких із них дуже коротке, але є такі, що їм судилося пережити сотні людських поколінь.

Янченко Е. В., учитель української мови та літератури